4 роки незламності: Війна за Незалежність України триває

Війна за Незалежність України як офіційно закріплена історія спротиву.

24 лютого виповнюється чотири роки від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Водночас сучасна Війна за Незалежність України триває вже 12 років – від 19 лютого 2014 року. Саме тоді розпочалася відкрита фаза російської збройної агресії проти нашої держави.

Інформаційні матеріали до роковин підготував Український інститут національної пам’яті, який систематизував ключові події, визначення та акценти цієї історичної боротьби.

Законодавче закріплення терміну

«Війна за Незалежність України»

Надзвичайно важливо, що назва «Війна за Незалежність України» має не лише публіцистичний чи суспільний характер, а й офіційно закріплена на рівні закону.

21 серпня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про засади державної політики пам’яті Українського народу». У статті 1 цього документа зафіксовано офіційну назву сучасної війни з Російською Федерацією – Війна за Незалежність України.

Це рішення має принципове значення:

• встановлює єдину державну дефініцію війни;
• юридично фіксує дату її початку – 19 лютого 2014 року;
• підкреслює, що Україна веде саме оборонну війну за державність;
• формує єдину політику національної пам’яті;
• об’єднує суспільство навколо спільного історичного наративу.

Закріплення терміну на законодавчому рівні означає, що боротьба України проти російської агресії має чітке історико-правове визначення, яке використовуватиметься у державній політиці, освіті, міжнародній комунікації та меморіальних практиках.

19 лютого 2014 року:

початок Війни за Незалежність України

Саме 19 лютого 2014 року Російська Федерація розпочала окупацію перших українських об’єктів у межах континентального шельфу. Уже з 20 лютого стартувала активна фаза захоплення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Подальші події розгорталися стрімко:

• анексія Криму;
• спроби дестабілізації південних і східних регіонів;
• реалізація сценарію так званої «Новоросії»;
• початок бойових дій на Донеччині та Луганщині.

Українське суспільство тоді продемонструвало перші приклади масового спротиву. Розпочалася Антитерористична операція, згодом – Операція об’єднаних сил. Збройні сили України, добровольці та волонтери зупинили масштабний наступ і звільнили значну частину територій.

24 лютого 2022 року:

повномасштабне вторгнення

Ранок 24 лютого 2022 року став новим, драматичним етапом Війни за Незалежність України. Росія здійснила масований ракетний удар і розпочала наступ по всій лінії кордону – з півночі, сходу та півдня.

Плани агресора передбачали блискавичне захоплення Києва за кілька днів. Проте українська армія зірвала цей сценарій. Київщина, Чернігівщина, Сумщина вистояли.

Навесні 2022 року російські війська були змушені відступити з північних регіонів.

Восени того ж року Сили оборони України провели успішні наступальні операції на Харківщині та Херсонщині, звільнивши сотні населених пунктів і повернувши Херсон.

2023–2025 роки:

технологічна трансформація війни

У 2023–2025 роках бойові дії відбувалися в межах третьої стратегічної оборонної операції. Україна стримувала ворога на ключових напрямках, водночас переходячи до нових форм ведення війни.

Серед особливостей цього етапу:

• активне застосування ударних та розвідувальних дронів;
• ураження стратегічних об’єктів у глибокому тилу РФ;
• обмеження можливостей Чорноморського флоту Росії;
• розвиток наземних роботизованих комплексів.

Україна продемонструвала світові новий рівень ведення сучасної війни, ставши прикладом технологічного спротиву сильнішому за ресурсами противнику.

Національний день молитви:

24 лютого

Окремим рішенням держави 24 лютого встановлено Національний день молитви. Відповідну постанову Верховна Рада ухвалила 12 лютого 2025 року.

У цей день по всій Україні та в дипломатичних установах за кордоном відбуваються:

• меморіальні заходи;
• церемонії вшанування загиблих;
• молебні за Україну;
• освітні та національно-патріотичні події.

Це не лише релігійний акт, а й символ духовної єдності українського народу.

Війна за Незалежність України:

сенс і відповідальність

Росія веде проти України імперську, загарбницьку, екзистенційну війну – спрямовану на знищення української державності, національної ідентичності та самого права українців на існування.

Натомість Україна захищає:

• свою незалежність;
• територіальну цілісність;
• європейський і євроатлантичний вибір;
• демократичні цінності.

Війна торкнулася кожної родини. Сотні тисяч українців стали до лав війська. Тисячі – займаються волонтерством. Мільйони – працюють для підтримки держави.Пам’ять про загиблих захисників і захисниць формує нову національну єдність.

Як підкреслює Український інститут національної пам’яті, наша готовність до спротиву є вирішальною запорукою перемоги.

Єдність як головна сила

В історії України були різні випробування. Але у найважчі моменти народ об’єднувався. Саме це сьогодні залишається головною силою.

Війна за Незалежність України – це не лише військове протистояння. Це боротьба за право бути собою, за майбутнє наших дітей, за свободу і гідність.

Чотири роки повномасштабного вторгнення довели: Україна вистояла.

Дванадцять років боротьби доводять: ми незламні.

І наша історія триває.