На Одещині планують масштабний водозабір з Барабойського водосховища — понад 1,5 млн кубів води на рік

В Одеському районі три агрокомпанії на території Вигодянської та Біляївських громад розпочали процедури планованого будівництва систем зрошення, які передбачають викачування щонайменше 1,5 мільйона кубічних метрів води на рік з Барабойського водосховища. Чому це може стати новою загрозою обміління — читайте в матеріалі.

Джерела: веб-сайт Вигодянської сільської ради, аналітична система YouControl, відповіді держорганів на запити редакції «Вигода.Інфо».

У Вигодянській громаді (район сіл Зоряне, Паліївка, Дослідне) та Біляївській громаді планують будівництво великої системи поливу. Вона має забезпечити зрошення земельних ділянок на площі понад 1442 гектарів.

Три компанії офіційно заявили про свою планову діяльність щодо вирощування горіхів та інших культур. Всі вони передбачають масштабний водозабір з місцевої водойми.

ТОВ «НВО «ФІЛБЕРТ». 25 березня 2026 року на офіційному сайті Вигодянської громади розміщене повідомлення цієї компанії. Вони планують монтаж мережі меліорації для вирощування волоського горіха та фундуку.

Проєкт обіцяє охопити площу 196,0676 гектара за межами села Паліївка. У разі реалізації, забір води відбуватиметься з Барабойського водосховища через насосні станції НС-1 «Широка Балка» та НС-3. Заявлений компанією обсяг водоспоживання становить 700 000 кубічних метрів води на рік. Система передбачає використання краплинного зрошення.

ТОВ «НВО «ФІЛБЕРТ» було зареєстровано у 2017 рокці в селі Холодна Балка. З грудня 2021 року підприємство змінило юридичну адресу на село Вигода (вулиця Пристанційна, 1). Засновник, бенефіціар та поточний керівник компанії — Максим Шейко. Він також є чинним депутатом Вигодянської сільської ради 8 скликання з 2020 року.

Розмір статутного капіталу підприємства складає близько 45 мільйонів гривень. За даними звітності станом на червень 2026 року, компанія має 33 працівники. Основним видом діяльності (КВЕД) є вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників. Наразі за фірмою відомо про речове право на 87 земельних ділянок, 4 об’єкти нерухомості та стільки ж автівок.

ПП «ВЕЛЛГАРДЕН». 16 червня 2026 року сільська рада опублікувала повідомлення від ПП «ВЕЛЛГАРДЕН». Підприємство планує полив фундуку на площі 120 гектарів також біля села Паліївка.

Їхній водозабір здійснюватиметься з Барабойського водосховища через Нижнє-Дністровську зрошувальну систему. Планований обсяг забору становить 800 000 кубічних метрів води на рік.

Компанію зареєстровано у 2021 році з основним КВЕДом «Змішане сільське господарство». Раніше фірма також базувалася у Холодній Балці, але у вересні 2025 року переїхала до міста Одеса. Співзасновником цього підприємства до вересня 2021 року був згаданий вище Максим Шейко. Нині кінцевим бенефіціарним власником є Станіслав Касьяненко. В них також є спільне володіння земельними ділянками.

Розмір статутного капіталу підприємства складає 1 мільйон гривень. За даними звітності станом на грудень 2025 року, компанія має 5 працівників. За компанією зареєстровано речове право на майже 130 земельних ділянок та на 1 об’єкт нерухомості.

ТОВ «АГРОЛІДЕР ЛТД». 26 червня 2026 року з’явилося повідомлення від ТОВ «АГРОЛІДЕР ЛТД» щодо будівництва систем зрошення. Проєкт охоплює сільськогосподарські землі загальною площею 1125,9614 гектара. Ділянка №1 (368,3596 га) знаходиться у Вигодянській громаді біля села Дослідне. Ділянка №2 (757,6018 га) розташована поблизу міста Біляївка.

Для першої ділянки воду братимуть безпосередньо з Барабойського водосховища. Витрата на дощування складатиме 542,484 кубічних метра на годину, а на крапельне поливання — 599 м³/год. Для другої ділянки забір йтиме з Барабойського підвідного каналу, який живиться з річки Дністер.

ТОВ «АГРОЛІДЕР ЛТД» у своєму повідомленні не вказала загальний річний обсяг водоспоживання. Вони зазначили лише погодинну потужність насосів (від 542 до 2096 м³/год). Саме тому у заголовку та ліді статті використано формулювання «понад 1,5 мільйона», адже точна річна цифра третього підприємства наразі невідома.

Фірма офіційно працює з 2016 року та зареєстрована у селищі Дослідне. Основний вид діяльності — вирощування зернових культур. Керівником товариства є Вероніка Ларіна. За даними звітності станом на червень 2026 року, компанія має 34 працівники, 11,4 мільйона гривень статутного капіталу та речові права на понад 640 земельних ділянок, 2 об’єкти нерухомості та 10 автомобілів.

Компанія входить до групи «Тропік». Основний актив – ТЗОВ «Тропік», яке орієнтоване на забезпечення фруктами та овочами широкого спектру споживачів. Філії компанії «Тропік» присутні у 12 містах України. До складу групи також входять ПРАТ «Перемога» та ТОВ «Агролідер Лтд», що займаються вирощування зернових культур в Одеській області

Що відповіли державні органи на запити

Редакція медіа «Вигода.Інфо» звернулася із запитами до профільних державних органів. Ми хотіли дізнатися, чи витримає водойма таке навантаження.

Державне агентство водних ресурсів у своєму листі від 24 червня 2026 року повідомило про передачу водосховища. З 30 грудня 2022 року об’єкт передано до сфери управління Держрибагентства. У відповіді Держводагентства вказано, що водозабезпечення Барабойського водосховища здійснюється шляхом наповнення водою з річки Дністер. Також там підтвердили, що це водойма комплексного призначення.

Йдеться, що вона була побудована для задоволення потреб зрошення, риборозведення та рекреації. Станом на 23 червня 2026 року чинні дозволи на водозабір з неї мають 38 водокористувачів. За даними звітів 22 користувачів, фактичний забір води за 2025 рік становив 7,503 мільйона кубічних метрів. Водночас Агентство констатувало:

«Визначення максимального (критичного) ліміту щорічного забору води з водних об’єктів Держводагенством не проводиться».

Свою відповідь 19 червня 2026 року надало і Басейнове управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю (БУВР). Вони повідомили, що Барабойське водосховище не включено до Програми державного моніторингу вод на 2026 рік. Також в організації наголосили, що їхніє управління:

«Не наділене повноваженнями щодо здійснення оцінки можливого впливу планованого водозабору на екологічний стан водного об’єкта».

Редакція припускає, що відсутність лімітів та моніторингу може призвести до неконтрольованого виснаження Барабойського водлосховища.

Позиція балансоутримувача: відсутність моніторингу та рибна індустрія

Оскільки з кінця 2022 року водосховище перебуває у сфері управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, редакція звернулася до них із запитом. Отримана відповідь виявила ймовірну бюрократичну колізію.

У Держрибагентстві відповіли 10 серпня 2026 року, що не здійснюють державний моніторинг рівнів води у водосховищах. Там переадресували це питання до повноважень Держводагентства. Але, як зазначалося вище, Державне агентство водних ресурсів не проводить визначення критичного ліміту щорічного забору води. А БУВР офіційно повідомило, що водойма не включена до держпрограми моніторингу на 2026 рік.

Виходячи із наявної інформації, можно цілком припустити, що фактично, за рівнем води та екологічним станом Баробойського водосховища зараз не стежить жоден державний орган.

У Держрибагентстві також підтвердили ризики повторення кризи пересихання. Вони зазначили, що наповнення водосховища здійснюється з урахуванням наявного фінансування за рахунок бюджету. Тобто, якщо грошей на роботу насосів забракне, водойма знову мілітиме.

Крім того, виявився потенційний конфлікт інтересів навколо ресурсу. Агентство повідомило, що погоджено Режим рибогосподарської експлуатації водосховища для ТОВ «Петро та Павло». У відповіді йдеться, що відповідно до документа, саме цей користувач зобов’язаний забезпечувати охорону водних біоресурсів на водосховищі:

«Держрибагентством погоджено Режим рибогосподарської експлуатації Барабойського водосховища користувачу ТОВ
«Петро та Павло» терміном дії до 31 грудня 2032 року. Відповідно до пункту 15.4 зазначеного Режиму охорону водних біоресурсів на водосховищі забезпечує користувач».

При цьому, незважаючи на публікацію повідомлень про масштабні проєкти, станом на початок серпня 2026 року жодна з трьох агрокомпаній не зверталася до Держрибагентства. ТОВ «НВО «ФІЛБЕРТ», ПП «ВЕЛЛГАРДЕН» та ТОВ «АГРОЛІДЕР ЛТД» не просили надати технічні умови чи погодження на підключення до інфраструктури зрошувальної системи.

01 серпня 2026 року редакція «Вигода.Інфо» також отримала відповідь від Департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОВА. Важливо зазначити, що на момент направлення запиту редакції (17 червня 2026 року) повідомлення про плановану діяльність ТОВ «АГРОЛІДЕР ЛТД» ще було відсутнє в Єдиному реєстрі, тому аналіз департаменту стосувався лише проєктів ТОВ «НВО «ФІЛБЕРТ» та ПП «ВЕЛЛГАРДЕН».

Втім, навіть на початковому етапі екологи ОВА запевнили, що не будуть розглядати ці проєкти ізольовано. У відповіді Департаменту зазначено:

«Тобто при аналізі Звітів з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ «НВО «ФІЛБЕРТ» та ПП «ВЕЛЛГАРДЕН» кумулятивний (сумарний) вплив діяльності обох підприємств на екосистему Барабойського водосховища (через загальний планований забір понад 1,5 млн куб. м води на рік) буде враховано».

Також у відомстві наголосили, що готують екологічні запобіжники:

«Екологічні умови та обмеження щодо недопущення виснаження водного об’єкту та вторинного засолення ґрунтів Департаментом будуть встановлені після детального аналізу Звітів з оцінки впливу на довкілля вказаних підприємств».

Попри серйозність планів, які можуть змінити екосистему Одеського району, Департамент екології констатує пасивність населення. За словами посадовців, після оприлюднення повідомлень про плановану діяльність в Єдиному реєстрі, жодних зауважень чи пропозицій від громадськості на адресу органу не надходило. Станом на 01 липня 2026 року компанії ще не оприлюднили фінальні звіти з оцінки впливу на довкілля (ОВД), що є наступним етапом перед отриманням остаточного висновку.

Технічний паспорт Барабойського водосховища

Згідно з отриманою копією водогосподарського паспорта 1983 року, водойма є русловою та наливною. Вода до неї подається спеціальним каналом довжиною 11,3 кілометра.

Відстань від устя Дністра до водозабору складає 16 кілометрів. Повний об’єм водойми при нормальному підпірному рівні становив 24 мільйони кубічних метрів. Корисний об’єм складав 21,5 мільйона кубічних метрів води. Площа водного дзеркала дорівнювала 3,80 км² (380 Га). Максимальна глибина водойми зафіксована 12,5 метра, середня глибина — 3,8 метра.

Водосховище створили у 1976 році, а в експлуатацію прийняли у вересні 1981 року. Відповідно до Акту Державної комісії, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 28 серпня 1980 року, водосховище було частиною єдиного комплексу Теплодарської АЕС, будівництво якої зупинили після катастрофи у Чорнобилі.

Історична криза пересихання: урок 2019 року

Барабойське водосховище вже опинялося на межі повної катастрофи у 2019 році. Через брак державного фінансування насосні станції тоді не могли качати воду з Дністра. Сергій Кузьмук, який на той час працював посадовцем та депутатом Біляївської районної ради, опублікував відеозвернення до Президента України. Він записував його прямо з дамби пересихаючої водойми.

«В умовах недоотримання поливної води з річки Дністер, Барабойське водосховище знаходиться сьогодні в катастрофічному стані. Воно поступово пересихає», — розповідав тоді депутат та посадовець райради.

У своєму відеозверненні від 23 липня 2019 року депутат Сергій Кузьмук наочно демонструє катастрофічні наслідки недофінансування місцевого водного господарства. Стоячи на дамбі Барабойського водосховища, він показує, як через критичне падіння рівня води посеред водойми утворилися острови суші.

Головною причиною екологічної та аграрної кризи стало скасування пільгового нічного тарифу на електроенергію. Через дефіцит коштів державні насосні станції зупинилися і припинили закачувати воду з річки Дністер. Депутат публічно звертався до Президента України з проханням терміново втрутитися в ситуацію та виділити фінансування, щоб врятувати екосистему водосховища від загибелі, а місцевих фермерів — від втрати врожаю через відсутність поливної води.

У липні 2019 року депутати Біляївської районної ради звернулися до центральної влади через критичне недофінансування Дністровського управління водного господарства. Після скасування пільгових нічних тарифів на електроенергію підприємство отримало дефіцит бюджету у розмірі майже 22 мільйони гривень. Це унеможливило повноцінну роботу насосних станцій та поставило під загрозу аграрний сектор району, який заробляє на вирощуванні овочів завдяки зрошенню.

Через відсутність підкачки води Барабойське та Санжейське водосховища опинилися на межі екологічної катастрофи. Аби врятувати ситуацію, місцеві депутати просили терміново виділити 12-15 мільйонів гривень на липень 2019 року для оплати електроенергії. Крім того, вони вимагали запланувати 400 мільйонів гривень у держбюджеті на 2020 рік для комплексної модернізації державних зрошувальних систем.

«На сьогоднішній день, рівень води в них досяг мінімального, через спекотну погоду почалися шкідливі процеси гниття і цвітіння рослинності з інтенсивним виділенням сірководню. Якщо регулярно не поповнювати ці водойми (що в минулі роки постійно робилося) вже дуже скоро можна очікувати масову загибель флори і фауни цих водойм», — йшлося у звернення райради схваленого їх рішенням від 18 липня 2019 року.

За інформацією Сергія Кузьмука, ситуацію змогли виправити лише восени 2019-го, виділивши кошти на підкачку 10-12 мільйонів кубів води.

«Виділене фінансування дозволить поповнити запаси води на зимовий період до 10-12 млн. куб. метрів. Є надія, що на початок вегетаційного періоду 2020 року наші аграрії будуть з поливної водою і овочівництво в Біляївському районі буде жити. На даний час Дністровське МУВГ веде роботи з розчищення та поглиблення дна у Барабойському водосховищі в районі дамби села Широка Балка», — написав у Facebook тодішній депутат.

Хто відповість за майбутнє Барабойського водосховища?

Думка редакції «Вигода.Інфо»

Аналізуючи офіційно заявлені плани агропідприємств, редакція «Вигода.Інфо» вбачає потенційні екологічні ризики для Барабойського водосховища. Головною проблемою в цій ситуації виглядає не стільки сам факт розвитку зрошувальних систем, скільки відсутність належного державного контролю за ресурсами водойми.

За офіційними даними Держводагентства, торік фактичний забір води становив понад 7,5 мільйона кубічних метрів. Якщо нові проєкти будуть реалізовані, навантаження суттєво зросте.

Лише дві компанії (ТОВ «НВО «ФІЛБЕРТ» та ПП «ВЕЛЛГАРДЕН») офіційно задекларували сумарний забір в обсязі 1,5 мільйона кубічних метрів води на рік. Водночас ТОВ «АГРОЛІДЕР ЛТД» планує зрошувати понад 1125 гектарів, використовуючи потужні насоси, проте загальний річний обсяг у їхньому повідомленні не деталізований.

Таке стрімке збільшення водозабору залишає відкритими питання: чи вистачить ресурсу водойми для всіх та чи впорається система підкачки з річки Дністер?

Отримані редакцією відповіді від державних органів демонструють відсутність єдиного центру відповідальності за екологічний стан об’єкта. Держрибагентство (балансоутримувач) зазначає, що не здійснює моніторинг рівнів води. Держводагентство констатує, що не визначає максимальний (критичний) ліміт щорічного забору. А Басейнове управління водних ресурсів підтверджує, що водойма взагалі не включена до програми державного моніторингу на 2026 рік, і відомство не має повноважень оцінювати вплив водозабору на екологію.

Водночас охорону водних біоресурсів держава делегувала приватному користувачу — ТОВ «Петро та Павло». А саме наповнення водосховища, як визнають у Держрибагентстві, здійснюється виключно з урахуванням наявного фінансування за рахунок бюджету.

Громада вже має тривожний досвід 2019 року, коли через дефіцит фінансування на оплату електроенергії для насосів рівень води досяг критичного мінімуму, почалися процеси гниття та утворилися острови суші. Враховуючи, що водосховище є повністю залежним від штучної підкачки, реалізація нових масштабних водозаборів за відсутності затверджених державою лімітів та екологічного моніторингу створює об’єктивний ризик повторення кризових ситуацій.

Редакція «Вигода.Інфо» продовжить стежити за процесом оцінки впливу на довкілля та діями відповідальних відомств.

Читайте також