Виходець з Вигоди Даніїл Станіславов разом із дружиною виховує чотирьох прийомних дітей

Даніїл Станіславов, уродженець села Вигода на Одещині, створив велику і люблячу родину у Вінниці. Разом із дружиною Юлією подружжя виховує чотирьох дітей – хлопчика під опікою та трьох дівчаток, яких вдочерили.

Даніїл народився 4 липня 1986 року в багатодітній родині. Його дитинство пройшло у Вигоді, де родина Петра та Любові Станіславових виховала сімох дітей. Після навчання у сільській школі, він деякий час жив у рідному селі.

Згодом Даніїл одружився та переїхав до Вінниці, на батьківщину його батьків. Подружжя довго чекало на дітей, однак біологічних так і не з’явилось. Як розповів Даніїл журналістам, дружина почала говорити про усиновлення.

Про їхню історію 10 лютого 2025 року розповіло “Суспільне Вінниця” у статті й відеорепортажі журналіста Андрія Коника.

“Суспільне Вінниця”. Фото: Олександр Базюк

“Так сталося, що ми одружилися і в нас 10 років не було дітей. І жінка почала говорити, щоб когось взяти. А в мене трішки до цього було своє бачення, свої думки і я все-таки надіявся, що буде своє біологічне, кровне. Але життя по-іншому пішло, і потім вже жінка почала працювати наді мною і ми ступили на цю стежку”,

— розповів Даніїл Станіславов.

Першим у родині з’явився хлопчик Андрій — його взяли під опіку у березні 2022 року, на сьомий день після початку повномасштабної війни.

“Нам зателефонували на сьомий день війни – запитали чи ми є в Україні, і чи ми не хочемо подивитися хлопчика в нас в лікарні. Ми поїхали – він був маленький, пухнастий, зашмарканий, але дуже позитивний. І не було, що думати: ми одразу сказали, що беремо. І через тиждень ми його забрали – 15 березня як опікуни. Коли почалася війна, то було дуже гучно, але в тій турботі за Андрійком я її не відчувала”,

— згадує Юлія Станіславова.

У 2023 році родина поповнилась трьома дівчатками – рідними сестрами Златою, Анітою та Амірою. Їх вдочерили з дитячого будинку у Тульчині. Подружжя підготувалось до цього: зробили ремонт, облаштували кімнати.

“Нам зробили висновок, що ми можемо всиновити трьох дітей, і ми 19 квітня поїхали туди. Наша перша зустріч була в кабінеті виконуючої – весна була, але ще було зимно. Нам привели їх після денного сну. Вони так кумедно були вдягнуті: сарафани і поверх – штани. І вони зайшли – їм сказали: “Кажіть “Добрий день, знімайте шапки”. Вони не знали чи боятися. Хоча маму чекали, тому що там в будинку казали, що той, хто буде слухняний, до того прийде мама”,

— розповіло подружжя історію знайомства із доньками.

Нині найстарша донька Амiра ходить до школи. Інших дітей – Злату, Аніту та Андрія – виховують вдома. Сім’я проводить час разом: грає у настільні ігри, готує сніданки, вчить Аміру грі на фортепіано.

Даніїл та Юлія переконані: велика родина – це щастя. І в майбутньому не виключають, що знову відкриють двері свого дому для ще однієї дитини.

Ця історія — приклад щирої людяності, відповідального батьківства, сили родинних цінностей і привід для гордості. Бо добрі справи наших земляків, навіть за сотні кілометрів від дому, – це теж частинка громади.

Онлайн-медіа “Вигода.Інфо” за матеріалами “Суспільне Вінниця” (10.02.2025)